Штучний інтелект (ШІ) за останні роки розвивається надзвичайно швидко – від генеративних інструментів ШІ, таких як ChatGPT, які стали загальновідомими, до автономних автомобілів, що вийшли з лабораторій на громадські дороги.

Станом на 2025 рік ШІ проникає майже у всі сектори економіки, і експерти одностайно вважають його трансформаційною технологією XXI століття.

Наступні п’ять років, ймовірно, принесуть ще глибший вплив ШІ, що супроводжуватиметься як захопливими інноваціями, так і новими викликами.

У цій статті розглядаються ключові тенденції розвитку ШІ, які прогнозуються на найближче півдесятиліття, з урахуванням досліджень провідних наукових установ і галузевих експертів.

Зростання впровадження та інвестицій у ШІ

Впровадження ШІ досягло рекордного рівня. Компанії по всьому світу активно використовують ШІ для підвищення продуктивності та здобуття конкурентних переваг. Майже чотири з п’яти організацій у світі вже застосовують або досліджують ШІ у тій чи іншій формі – це історичний максимум залученості.

Лише у 2024 році приватні інвестиції США в ШІ сягнули 109 мільярдів доларів, що приблизно у 12 разів перевищує інвестиції Китаю і у 24 рази – Великої Британії. Цей сплеск фінансування зумовлений впевненістю у реальній бізнес-цінності ШІ: 78% організацій повідомили про використання ШІ у 2024 році (порівняно з 55% у 2023), інтегруючи ШІ у продукти, послуги та ключові стратегії.

Аналітики прогнозують, що цей імпульс збережеться, і глобальний ринок ШІ зросте з приблизно 390 мільярдів доларів у 2025 році до понад 1,8 трильйона доларів до 2030 року – при вражаючому ~35% річному темпі зростання. Такий розвиток, безпрецедентний навіть у порівнянні з попередніми технологічними бумами, свідчить про те, наскільки ШІ стає невід’ємною частиною сучасного бізнесу.

Зростання продуктивності та рентабельності інвестицій є ключовими факторами. Перші користувачі вже отримують значні вигоди від ШІ. Дослідження показують, що провідні компанії, які використовують ШІ, відзначають покращення на 15–30% у таких показниках, як продуктивність і задоволеність клієнтів у робочих процесах із підтримкою ШІ.

Наприклад, малі та середні підприємства, які впровадили генеративний ШІ, у деяких випадках отримали двозначне зростання доходів. Велика частина цінності ШІ полягає у кумулятивних поступових покращеннях – автоматизації численних дрібних завдань і оптимізації процесів, що при масштабуванні може суттєво підвищити ефективність компанії.

Отже, наявність чіткої стратегії ШІ стала критичною. Компанії, які успішно інтегрують ШІ у свої операції та прийняття рішень, матимуть значну перевагу над конкурентами, тоді як ті, хто відстає у впровадженні, ризикують безповоротно втратити позиції. Галузеві аналітики прогнозують, що розрив між лідерами та відстаючими у сфері ШІ лише зростатиме, потенційно змінюючи ринкові ландшафти.

Інтеграція ШІ в підприємства прискорюється. У 2025 році і надалі бізнес усіх масштабів переходить від пілотних проєктів до повномасштабного впровадження ШІ. Великі хмарні провайдери (так звані «гіперскейлери») повідомляють про зростаючий попит на хмарні сервіси з підтримкою ШІ і активно інвестують у відповідну інфраструктуру.

Ці провайдери співпрацюють із виробниками чіпів, платформами даних і розробниками програмного забезпечення, щоб пропонувати інтегровані рішення, які відповідають потребам підприємств у продуктивності, прибутковості та безпеці. Важливо, що понад 60% продуктів програмного забезпечення як послуги тепер мають вбудовані функції ШІ, а компанії запускають ШІ «копілотів» для різних функцій – від маркетингу до HR.

Для керівників завдання зрозуміле: розглядати ШІ як ключову складову бізнесу, а не як технічний експеримент. Як зазначив один із лідерів галузі, “ми стоїмо на порозі абсолютно нової технологічної основи, де найкращі можливості ШІ доступні будь-якому бізнесу”.

Практично це означає системне впровадження ШІ у робочі процеси, підвищення кваліфікації співробітників для роботи поруч із ШІ та реінжиніринг процесів для повного використання інтелектуальної автоматизації. Організації, які зроблять ці кроки, отримають значні переваги в найближчі роки.

Прогрес у моделях ШІ та генеративному ШІ

Фундаментальні моделі та генеративний ШІ швидко розвиваються. Мало які технології зростали так стрімко, як генеративний ШІ. Від появи великих мовних моделей (LLM), таких як GPT-3, і генераторів зображень на кшталт DALL·E 2 у 2022 році, використання генеративного ШІ різко зросло.

На початок 2023 року ChatGPT перевищив позначку у 100 мільйонів користувачів, а сьогодні понад 4 мільярди запитів щодня вводяться на основних платформах LLM. Наступні п’ять років принесуть ще більш потужні моделі ШІ.

Технологічні компанії змагаються у розробці передових моделей ШІ, які розширюють межі обробки природної мови, генерації коду, візуальної творчості та інших напрямів. Важливо, що вони також прагнуть покращити здатності ШІ до логічного мислення – щоб моделі могли розв’язувати проблеми, планувати та «думати» над складними завданнями більш людським способом.

Цей акцент на логіці ШІ є одним із головних драйверів досліджень і розробок сьогодні. У корпоративному середовищі головна мета – мати ШІ, який глибоко розуміє бізнес-дані та контекст, щоб допомагати у прийнятті рішень, а не лише генерувати контент. Компанії, що розробляють передові LLM, вважають, що найбільш перспективним є застосування логічних можливостей ШІ до власних корпоративних даних – для інтелектуальних рекомендацій і підтримки стратегічного планування.

Мультимодальний та високопродуктивний ШІ. Ще одна тенденція – зростання мультимодальних систем ШІ, які можуть обробляти та генерувати різні типи даних (текст, зображення, аудіо, відео) у комплексі. Останні прориви дозволяють моделям ШІ створювати реалістичні відео за текстовими запитами та успішно виконувати завдання, що поєднують мову і зір.

Наприклад, нові мультимодальні моделі можуть аналізувати зображення та відповідати на запитання про нього природною мовою або перетворювати складний текстовий запит на коротке відео. Ці можливості дозріють до 2030 року, відкриваючи нові творчі та практичні застосування – від відеоконтенту, створеного ШІ, до просунутої робототехніки.

Бенчмарки, запроваджені у 2023 році для тестування цих меж (наприклад, MMMU і GPQA), вже показали зростання продуктивності на десятки відсотків за рік, що свідчить про швидке навчання ШІ складним мультимодальним завданням. У деяких спеціалізованих змаганнях з програмування агенти ШІ навіть почали перевершувати людей у певних умовах обмеженого часу.

Очікується, що майбутні моделі ШІ будуть більш універсальними, бездоганно працюючи з різними типами вхідних даних і завдань. Це зближення модальностей разом із масштабуванням архітектур моделей вказує на появу більш потужних «фундаментальних моделей» до кінця десятиліття – хоча й із більшими обчислювальними вимогами.

Покращення ефективності та відкритий доступ. Важливою тенденцією розвитку ШІ є прагнення до менших, більш ефективних моделей та ширшої доступності. Не все зводиться до створення все більших нейронних мереж; дослідники знаходять способи досягти порівнянної продуктивності з меншими ресурсами.

Зокрема, між кінцем 2022 і кінцем 2024 року витрати на обчислення для системи ШІ рівня GPT-3.5 знизилися більш ніж у 280 разів. Оптимізація моделей і нові архітектури дозволяють навіть відносно невеликим моделям (з набагато меншою кількістю параметрів, ніж найбільші LLM) демонструвати високі результати у багатьох завданнях.

За даними Stanford AI Index, «все більш здатні малі моделі» швидко знижують бар’єри для просунутого ШІ. Водночас зростає популярність відкритого ШІ: моделі з відкритими вагами від наукової спільноти скорочують розрив у якості з великими пропрієтарними моделями, зменшуючи різницю у продуктивності на бенчмарках з приблизно 8% до менш ніж 2% за один рік.

До 2025–2030 років, ймовірно, сформується процвітаюча екосистема відкритих моделей і інструментів ШІ, доступних розробникам у всьому світі, що демократизує розвиток ШІ поза межами технологічних гігантів. Поєднання дешевших обчислень, ефективніших алгоритмів і відкритих моделей означає, що ШІ стане значно доступнішим і доступним.

Навіть стартапи та невеликі організації зможуть налаштовувати потужні моделі ШІ під свої потреби без надмірних витрат. Це сприятиме інноваціям, дозволяючи різноманітні застосування та експерименти, що стимулюватиме подальший прогрес у сфері ШІ.

Зростання автономних агентів ШІ

Однією з найцікавіших нових тенденцій є поява автономних агентів ШІ – систем ШІ, які не лише володіють інтелектом, а й можуть діяти самостійно для досягнення поставлених цілей. Іноді їх називають «агентним ШІ», що поєднує передові моделі ШІ (наприклад, LLM) з логікою прийняття рішень і використанням інструментів, дозволяючи виконувати багатокрокові завдання з мінімальним втручанням людини.

Протягом наступних п’яти років очікується, що агенти ШІ перейдуть від експериментальних демонстрацій до практичних інструментів на робочих місцях. Насправді керівники підприємств прогнозують, що агенти ШІ можуть ефективно подвоїти чисельність їхньої робочої сили, взявши на себе низку рутинних і знаннєвих завдань.

Наприклад, агенти ШІ вже можуть автономно обробляти рутинні запити клієнтів, створювати перші варіанти маркетингових текстів або коду, а також перетворювати технічні специфікації на прототипи продуктів. Зі зростанням зрілості технології компанії впроваджуватимуть агентів ШІ як «цифрових працівників» у різних відділах – від віртуальних торгових представників, які ведуть природні розмови з клієнтами, до менеджерів проєктів на базі ШІ, що координують прості робочі процеси.

Важливо, що ці агенти не призначені для заміни людей, а для їх підсилення. Працівники працюватимуть пліч-о-пліч з агентами ШІ: люди контролюватимуть агентів, надаватимуть стратегічні вказівки та зосереджуватимуться на складних або творчих завданнях, делегуючи повторювану роботу цифровим колегам.

Перші користувачі повідомляють, що така співпраця людини і ШІ значно прискорює процеси (наприклад, швидше вирішення запитів клієнтів або розробку нових функцій), одночасно звільняючи час для стратегічної роботи.

Щоб скористатися цією тенденцією, організаціям доведеться почати переглядати свої робочі процеси та ролі. Потрібні нові підходи до управління для ефективної інтеграції агентів ШІ – включно з навчанням персоналу, створенням ролей нагляду за агентами та встановленням правил, щоб автономні дії ШІ відповідали бізнес-цілям і етичним стандартам.

Це суттєве завдання з управління змінами: нещодавнє опитування показало, що багато компаній лише починають розглядати, як організувати спільну роботу людей і ШІ. Тим не менш, ті, хто впорається, можуть досягти безпрецедентних рівнів продуктивності та інновацій.

Як зазначив один експерт із робочої сили, “агенти ШІ готові революціонізувати робочу силу, поєднуючи людську креативність із машинною ефективністю для досягнення безпрецедентних рівнів продуктивності”. До 2030 року не дивно буде побачити цілі «команди агентів ШІ» або центри агентів ШІ, які виконуватимуть значні операції, кардинально змінюючи спосіб виконання роботи.

Спеціалізоване обладнання для ШІ та edge-обчислення

Швидкий розвиток можливостей ШІ супроводжується зростанням потреб у обчислювальних ресурсах, що стимулює значні інновації в апаратному забезпеченні. У найближчі роки очікується поява нового покоління чіпів, спеціалізованих для ШІ, та розподілених обчислювальних стратегій для підтримки зростання ШІ.

Потреба ШІ у потужностях обчислень вже є надзвичайно великою – навчання передових моделей і забезпечення їх здатності логічно розв’язувати складні завдання вимагає величезної кількості обчислювальних циклів. Щоб задовольнити цей попит, компанії-виробники напівпровідників і великі технологічні корпорації розробляють спеціалізовані кремнієві рішення, оптимізовані для навантажень ШІ.

На відміну від універсальних процесорів (CPU) або навіть графічних процесорів (GPU), ці акселератори ШІ (часто ASIC – спеціалізовані інтегральні схеми) створені для ефективного виконання обчислень нейронних мереж. Технічні керівники повідомляють, що багато клієнтів розглядають можливість використання спеціалізованих чіпів ШІ у своїх дата-центрах для підвищення продуктивності на ват.

Перевага таких чіпів очевидна: ASIC, створений для конкретного алгоритму ШІ, може значно перевершувати загальний GPU у цьому завданні, що особливо корисно для edge ШІ (запуск ШІ на смартфонах, сенсорах, транспортних засобах та інших пристроях з обмеженою енергією). Інсайдери галузі прогнозують, що попит на ці акселератори ШІ зростатиме, оскільки компанії дедалі більше впроваджують ШІ на периферії мережі.

Водночас хмарні провайдери масштабують свою інфраструктуру для обчислень ШІ. Великі хмарні платформи (Amazon, Microsoft, Google тощо) інвестують мільярди у потужності дата-центрів, включно з розробкою власних чіпів і систем ШІ, щоб задовольнити зростаючий попит на навчання та використання моделей ШІ за запитом.

Вони розглядають навантаження ШІ як величезну можливість для доходу, оскільки підприємства все активніше мігрують свої дані та завдання машинного навчання у хмару. Така централізація допомагає бізнесу отримувати доступ до потужного ШІ без необхідності купувати спеціалізоване обладнання.

Однак варто зазначити, що виникли проблеми з постачанням – наприклад, світовий попит на високопродуктивні GPU призвів до дефіциту та затримок у деяких випадках. Геополітичні фактори, такі як експортні обмеження на передові чіпи, також створюють невизначеність. Ці виклики, ймовірно, стимулюватимуть подальші інновації – від будівництва нових фабрик чіпів до нових апаратних архітектур (включно з нейроморфними та квантовими обчисленнями у довгостроковій перспективі).

Позитивним є те, що ефективність апаратного забезпечення для ШІ постійно зростає. Щороку чіпи стають швидшими та енергоефективнішими: останні аналізи показують, що вартість апаратного забезпечення для ШІ знижується приблизно на 30% щороку, а енергоефективність (обчислення на ват) покращується на ~40% щорічно.

Це означає, що навіть зі зростанням складності моделей ШІ вартість однієї операції зменшується. До 2030 року запуск складних алгоритмів ШІ може коштувати лише частку від сьогоднішніх витрат.

Поєднання дешевших обчислень і спеціалізованого обладнання для ШІ дозволить вбудовувати ШІ буквально всюди – від розумних побутових приладів до промислових сенсорів – оскільки обробка може виконуватися як на невеликих edge-пристроях, так і транслюватися з оптимізованих хмарних серверів.

Отже, наступні п’ять років закріплять тенденцію до використання спеціалізованого обладнання для ШІ на обох полюсах: величезні суперкомп’ютерні кластери в хмарі та ефективні чіпи для edge, які принесуть інтелект на периферію. Разом вони стануть цифровим каркасом, що підтримуватиме розширення ШІ.

ШІ, що трансформує галузі та повсякденне життя

ШІ вже не обмежується технологічними лабораторіями – він дедалі більше вбудовується у повсякденне життя та всі галузі. У найближчі роки ми станемо свідками глибшої інтеграції ШІ у такі сектори, як охорона здоров’я, фінанси, виробництво, роздрібна торгівля, транспорт та інші, що фундаментально змінить спосіб надання послуг.

• Охорона здоров’я: ШІ допомагає лікарям раніше діагностувати хвороби та ефективніше керувати доглядом за пацієнтами. Наприклад, FDA США схвалила 223 медичних пристрої з підтримкою ШІ у 2023 році, що є значним зростанням порівняно з лише 6 схваленнями у 2015 році.
  
  Це пристрої від ШІ, який аналізує медичні зображення (МРТ, рентген) для виявлення пухлин, до алгоритмів, що відстежують життєві показники та прогнозують кризові ситуації. Серед нових тенденцій – використання генеративного ШІ для підсумовування медичних записів та створення звітів про пацієнтів, а також інструментів перекладу медичної термінології на зрозумілу мову для пацієнтів.

  Аналітики прогнозують, що до 2030 року ШІ може принести майже 200 мільярдів доларів щорічної вартості в охороні здоров’я завдяки покращенню результатів і підвищенню ефективності. Також ШІ прискорює відкриття ліків – деякі фармацевтичні компанії вже скоротили терміни розробки препаратів більш ніж удвічі завдяки дослідженням із підтримкою ШІ, що дозволяє швидше створювати нові терапії.

• Фінанси: Фінансова сфера була одним із перших користувачів ШІ і продовжить розвивати цей напрям. Банки та страхові компанії застосовують ШІ для виявлення шахрайства, оцінки ризиків у реальному часі та алгоритмічної торгівлі.
  
  Великі установи, як JPMorgan Chase, мають понад 300 випадків використання ШІ у виробництві, від моделей, що сканують транзакції на предмет шахрайства, до генеративних інструментів, які автоматизують обробку документів.

  У майбутньому очікується поява ШІ «фінансових консультантів» та автономних агентів управління капіталом, які персоналізуватимуть інвестиційні стратегії для клієнтів. ШІ також може готувати аналітичні звіти та обробляти рутинні запити клієнтів через чат-ботів. Важливо, що фінансова сфера суворо регулюється, тому велика увага приділяється прозорості та управлінню ШІ – наприклад, банки інвестують у технології, що дозволяють зрозуміти, чому ШІ ухвалив те чи інше рішення, забезпечуючи відповідність моделей нормативам і етичним стандартам.

• Виробництво та логістика: У фабриках і ланцюгах постачання ШІ підвищує ефективність. Компанії застосовують ШІ для прогнозного обслуговування – сенсори та машинне навчання передбачають поломки обладнання, зменшуючи час простою.
  
  Системи комп’ютерного зору на конвеєрах автоматично виявляють дефекти в режимі реального часу. Наступна хвиля включає робототехніку з підтримкою ШІ, яка може виконувати делікатні або складні операції разом із людьми, а також цифрові двійники (віртуальні моделі фабрик або продуктів), де ШІ тестує оптимізації у віртуальному середовищі перед застосуванням у реальному світі.

  Генеративний ШІ навіть використовується для проєктування нових компонентів і продуктів, пропонуючи інженерні покращення, які можуть бути непомітними для людей. Ці інновації суттєво знижують витрати і пришвидшують виробництво – за оцінками експертів, впровадження ШІ у розробку продуктів і НДДКР може скоротити час виходу на ринок удвічі та знизити витрати приблизно на 30% у таких галузях, як автомобільна та аерокосмічна.

• Роздрібна торгівля та обслуговування клієнтів: ШІ змінює спосіб, у який ми купуємо та взаємодіємо з бізнесом. Онлайн-платформи роздрібної торгівлі використовують рекомендаційні системи ШІ для персоналізації пропозицій («Клієнти, які купували це, також придбали…»). Алгоритми динамічного ціноутворення коригують ціни в режимі реального часу залежно від попиту та запасів.
  
  У сфері електронної комерції та підтримки клієнтів чат-боти та віртуальні асистенти на базі ШІ стають стандартом, працюючи 24/7.

  До 2025 року багато компаній, орієнтованих на споживачів, планують використовувати поєднання чат-ботів і агентів ШІ для підтримки команд обслуговування клієнтів, забезпечуючи миттєве самообслуговування з рутинних питань і допомагаючи персоналу з більш складними запитами.
  
  Навіть у фізичних магазинах інструменти на базі ШІ, такі як розумні дзеркала або примірочні з доповненою реальністю, покращують досвід покупців. За лаштунками ШІ оптимізує ланцюги постачання – від прогнозування попиту до управління складською логістикою – забезпечуючи наявність товарів і їх ефективну доставку.

Ці приклади лише поверхнево відображають потенціал. Варто зазначити, що навіть традиційно низькотехнологічні сфери, як сільське господарство, гірнича справа та будівництво, тепер активно використовують ШІ – від автономної сільськогосподарської техніки до ШІ для дослідження корисних копалин і розумного енергоменеджменту.

Насправді використання ШІ зростає у всіх галузях, включно з тими, які раніше не вважалися «ШІ-інтенсивними». Компанії в цих сферах виявляють, що ШІ допомагає оптимізувати використання ресурсів, зменшувати відходи та підвищувати безпеку (наприклад, системи ШІ, що відстежують втому працівників або стан обладнання в режимі реального часу).

До 2030 року консенсус полягає в тому, що жодна галузь не залишиться поза впливом ШІ – різниця буде лише у темпах і глибині її впровадження.

З точки зору споживачів, повсякденне життя все більше переплітається з ШІ у тонких формах. Багато людей уже прокидаються під звуки додатків на смартфонах, які використовують ШІ для підбору новин або планування маршруту.

Віртуальні помічники в наших телефонах, автомобілях і будинках стають розумнішими та більш розмовними з кожним роком. Автономні транспортні засоби та дрони для доставки, хоч і ще не повсюдні, ймовірно, стануть звичними протягом наступних п’яти років, принаймні у деяких містах або для певних послуг (флот роботаксі, автоматизовані доставки продуктів тощо).

Освіта також відчуває вплив ШІ: персоналізоване навчальне програмне забезпечення адаптується до потреб учнів, а ШІ-репетитори надають допомогу за запитом у різних предметах. Загалом, тенденція полягає в тому, що ШІ дедалі більше працюватиме у фоновому режимі повсякденних справ – роблячи послуги зручнішими та персоналізованішими – настільки, що до 2030 року ми, ймовірно, сприйматимемо ці зручності як звичайну частину життя.

Відповідальний ШІ та регулювання

Стрімкий розвиток ШІ викликав важливі питання щодо етики, безпеки та регулювання, які стануть центральними темами найближчих років. Відповідальний ШІ – забезпечення справедливості, прозорості та безпеки систем ШІ – вже не просто модний термін, а бізнес-імператив.

У 2024 році кількість інцидентів, пов’язаних із ШІ (наприклад, упереджені результати або збої в безпеці), різко зросла, але небагато провідних розробників ШІ мають стандартизовані протоколи оцінки етики та безпеки. Цей розрив між усвідомленням ризиків і їх пом’якшенням багато організацій зараз намагаються подолати.

Опитування галузі свідчать, що у 2025 році керівники компаній не терпітимуть хаотичного або «локального» управління ШІ; вони рухаються до системного, прозорого нагляду за ШІ у всій організації. Логіка проста: оскільки ШІ стає невід’ємною частиною операцій і клієнтського досвіду, будь-який збій – чи то помилкова рекомендація, порушення конфіденційності, чи ненадійний результат моделі – може завдати реальної шкоди бізнесу (від втрати репутації до штрафів).

Тому очікується, що суворі практики управління ризиками ШІ стануть нормою. Компанії починають регулярно проводити аудити ШІ та валідацію моделей, як внутрішніми підготовленими командами, так і зовнішніми експертами, щоб гарантувати, що ШІ працює належним чином і в межах законодавчих та етичних норм.

Як зазначив один із керівників із забезпечення якості ШІ, успішне управління ШІ оцінюватиметься не лише за уникненням ризиків, а й за досягненням стратегічних цілей і рентабельності інвестицій – іншими словами, за узгодженням продуктивності ШІ з бізнес-цінністю на надійному рівні.

Регулятори у всьому світі також активізуються. Регулювання ШІ посилюється як на національному, так і на міжнародному рівнях. У 2024 році федеральні агентства США ініціювали 59 регуляторних заходів, пов’язаних із ШІ – більш ніж удвічі більше, ніж у попередньому році.

Європейський Союз завершує роботу над комплексним Законом про ШІ, який встановить вимоги до систем ШІ (особливо високоризикових застосувань) щодо прозорості, підзвітності та людського контролю. Інші регіони не відстають: організації, як ОЕСР, ООН та Африканський Союз, у 2024 році оприлюднили рамки управління ШІ, що керують країнами у питаннях прозорості, справедливості та безпеки.

Очікується, що ця тенденція глобального співробітництва у сфері етики та стандартів ШІ посилиться, навіть якщо країни обиратимуть різні підходи. Важливо, що різниця у регуляторних філософіях може впливати на розвиток ШІ у кожному регіоні. Аналітики відзначають, що відносно гнучкі режими (наприклад, у США) можуть сприяти швидшому впровадженню інновацій, тоді як суворіші правила (як у ЄС) можуть уповільнити деякі застосування, але потенційно підвищити довіру громадськості.

Китай, зі свого боку, активно інвестує у ШІ та розробляє власні регуляції (наприклад, щодо дипфейків і прозорості алгоритмів) для формування використання ШІ у межах країни.

Ще одним аспектом відповідального ШІ є боротьба з упередженістю, дезінформацією та загальною надійністю результатів ШІ. Розробляються нові інструменти та бенчмарки для оцінки систем ШІ за цими критеріями – наприклад, HELM (Holistic Evaluation of Language Models) Safety та інші тести, що вимірюють фактичну точність і безпеку контенту, створеного ШІ.

Очікується, що такі стандартизовані перевірки стануть обов’язковою частиною розробки систем ШІ. Тим часом громадська думка щодо ризиків і переваг ШІ впливатиме на те, наскільки жорстко регулятори та компанії контролюватимуть цю сферу.

Цікаво, що оптимізм щодо ШІ суттєво різниться за регіонами: опитування показують, що громадяни таких країн, як Китай, Індонезія та більшість країн, що розвиваються, дуже оптимістично налаштовані щодо загальної користі ШІ, тоді як громадська думка у західних країнах більш стримана або навіть скептична.

Якщо оптимізм зростатиме (як це спостерігається останнім часом у Європі та Північній Америці), це може надати більше суспільної підтримки для впровадження рішень на базі ШІ – за умови, що будуть гарантії справедливості та безпеки таких систем.

Отже, наступні п’ять років стануть вирішальними для управління ШІ. Ймовірно, ми побачимо перші комплексні закони про ШІ (наприклад, у ЄС), більше урядових інвестицій у наглядові органи та впровадження принципів Відповідального ШІ у життєвий цикл розробки продуктів.

Мета – знайти баланс, де інновації не будуть стримуватися – «гнучкі» регуляторні підходи можуть забезпечити подальший швидкий розвиток – водночас захищаючи споживачів і суспільство від потенційних негативних наслідків. Досягнення цього балансу – одне з ключових завдань, оскільки ШІ переходить від зародкової технології до зрілої, повсюдної.

Глобальна конкуренція та співпраця

Розвиток ШІ у найближче півдесятиліття також формуватиметься інтенсивною глобальною конкуренцією за лідерство у цій сфері, а також зусиллями з міжнародної співпраці. Наразі США та Китай є двома головними гравцями на арені ШІ.

США лідирують за багатьма показниками – наприклад, у 2024 році американські установи створили 40 із найкращих моделей ШІ у світі, у порівнянні з 15 у Китаю та лише кількома в Європі. Однак Китай швидко скорочує розрив у ключових сферах.

Моделі ШІ, розроблені в Китаї, значно покращили якість, досягнувши майже паритету з американськими моделями за основними бенчмарками у 2024 році. Крім того, Китай випереджає всі інші країни за кількістю наукових публікацій і патентів у сфері ШІ, що свідчить про його довгострокові зобов’язання у дослідженнях і розробках.

Це суперництво, ймовірно, стимулюватиме швидші інновації – сучасна космічна гонка, але у сфері ШІ – оскільки кожна країна вкладає ресурси, щоб перевершити досягнення іншої. Ми вже спостерігаємо зростання інвестиційних зобов’язань урядів у ШІ: Китай оголосив про національний фонд у 47,5 мільярда доларів для напівпровідників і технологій ШІ, а США, ЄС та інші також інвестують мільярди у дослідження ШІ та розвиток талантів.

Проте історія ШІ не обмежується двома країнами. Глобальна співпраця та внески зростають. Регіони, як Європа, Індія та Близький Схід, створюють власні помітні інновації та моделі ШІ.

Наприклад, Європа зосереджена на надійному ШІ і є домом для багатьох проєктів відкритого коду. Індія використовує ШІ для масштабних застосувань в освіті та охороні здоров’я, а також постачає значну частку світових фахівців із ШІ (Індія та США разом забезпечують понад половину глобальної робочої сили у сфері ШІ за кількістю кваліфікованих спеціалістів).

Також спостерігається прагнення менших країн зайняти власні ніші – наприклад, інвестиції Сінгапуру у управління ШІ та ініціативи «розумної нації», або зусилля ОАЕ у дослідженнях і впровадженні ШІ. Міжнародні організації проводять дискусії щодо стандартів ШІ, щоб забезпечити принаймні певну узгодженість – це і рамки ОЕСР та ООН, і такі події, як Глобальне партнерство з ШІ (GPAI), що об’єднує багато країн для обміну найкращими практиками.

Хоча геополітична конкуренція триватиме (і, ймовірно, посилиться у сферах військового застосування ШІ чи економічної переваги), існує паралельне усвідомлення, що питання етики, безпеки та глобальних викликів потребують співпраці. Можливо, ми побачимо більше транскордонних дослідницьких проєктів, спрямованих на ШІ для боротьби зі змінами клімату, пандеміями чи гуманітарними ініціативами.

Цікавим аспектом глобального ландшафту ШІ є те, як різні ставлення та користувацькі бази впливатимуть на еволюцію ШІ. Як зазначалося, громадська думка дуже позитивна у деяких країнах, що розвиваються, що може зробити ці ринки більш сприятливими для експериментів із ШІ у сферах фінтеху чи освітніх технологій.

Натомість регіони з більш скептичною громадськістю можуть запроваджувати жорсткіші регуляції або стикатися зі сповільненим впровадженням через низький рівень довіри. До 2030 року ми можемо стати свідками певного розгалуження: деякі країни досягнуть майже повсюдної інтеграції ШІ (розумні міста, ШІ у щоденному управлінні тощо), тоді як інші рухатимуться обережніше.

Однак навіть обережні регіони визнають, що не можуть ігнорувати потенціал ШІ – наприклад, Велика Британія та європейські країни інвестують у безпеку ШІ та інфраструктуру (Великобританія планує національне хмарне дослідження ШІ, Франція має публічні суперкомп’ютерні ініціативи для ШІ тощо).

Отже, гонка полягає не лише у створенні найшвидшого ШІ, а й у створенні правильного ШІ для потреб кожного суспільства.

У підсумку, наступні п’ять років принесуть складну взаємодію конкуренції та співпраці. Ми, ймовірно, побачимо проривні досягнення ШІ, що виникнуть у несподіваних куточках світу, а не лише у Кремнієвій долині чи Пекіні.

І оскільки ШІ стає ключовим елементом національної потужності (подібно до нафти чи електроенергії в минулі епохи), те, як країни керуватимуть як співпрацею, так і суперництвом у цій сфері, суттєво вплине на глобальну траєкторію розвитку ШІ.

Вплив ШІ на робочі місця та навички

Нарешті, жодна розмова про найближче майбутнє ШІ не буде повною без розгляду його впливу на роботу та зайнятість – теми, що хвилюють багатьох. Чи забере ШІ наші робочі місця, чи створить нові? Досі докази свідчать про поєднання обох тенденцій, але з явним пріоритетом на підсилення, а не повну автоматизацію.

Всесвітній економічний форум прогнозує, що до 2025 року ШІ створить близько 97 мільйонів нових робочих місць у світі, одночасно замінивши приблизно 85 мільйонів – чистий приріст становитиме 12 мільйонів робочих місць.

Ці нові ролі охоплюють фахівців із даних і інженерів ШІ, а також цілі нові категорії, як етики ШІ, інженери запитів (prompt engineers) і спеціалісти з обслуговування роботів. Ми вже бачимо реалізацію цього прогнозу: понад 10% вакансій сьогодні – це позиції, які майже не існували десять років тому (наприклад, керівник ШІ або розробник машинного навчання).

Важливо, що замість масового безробіття ранній вплив ШІ на робочі місця полягав у підвищенні продуктивності працівників і зміні вимог до навичок. Галузі, які найшвидше впроваджують ШІ, відзначають до трьохкратного зростання доходів на одного працівника з початку буму ШІ близько 2022 року.

У цих секторах працівники не стають зайвими; навпаки, вони стають більш продуктивними і більш цінними. Фактично, заробітна плата зростає вдвічі швидше у галузях з інтенсивним використанням ШІ, ніж у тих, де ШІ впроваджується повільніше.

Навіть працівники на посадах, які легко автоматизуються, отримують підвищення зарплати, якщо володіють навичками роботи з ШІ, що свідчить про цінність співробітників, які ефективно використовують інструменти ШІ. Загалом спостерігається зростаючий попит на навички ШІ – працівники, які можуть користуватися ШІ (навіть на базовому рівні, наприклад, аналітикою або генерацією контенту), отримують вищу оплату.

Одне дослідження показало, що працівники з навичками ШІ отримують у середньому премію до зарплати у 56% порівняно з колегами на аналогічних посадах без таких навичок. Ця премія подвоїлася за один рік, підкреслюючи, наскільки швидко “грамотність у ШІ” стає необхідною компетенцією.

Водночас ШІ беззаперечно змінює характер робочих місць. Багато рутинних або низькорівневих завдань автоматизуються – ШІ може брати на себе введення даних, створення звітів, прості запити клієнтів тощо. Це означає, що деякі посади будуть ліквідовані або переосмислені.

Працівники на адміністративних і повторюваних посадах особливо ризикують втратити роботу. Однак навіть із зникненням цих завдань з’являються нові, що вимагають людської креативності, судження та контролю за ШІ.

У підсумку відбувається зміна набору навичок, необхідних для більшості професій. Аналіз LinkedIn прогнозує, що до 2030 року близько 70% навичок, які використовуються на середній посаді, будуть відрізнятися від тих, що були потрібні кілька років тому.
Іншими словами, майже кожна робота змінюється. Для адаптації необхідне безперервне навчання та перепідготовка працівників.

На щастя, спостерігається активний розвиток освіти та підвищення кваліфікації у сфері ШІ: дві третини країн включили інформатику (часто з модулями ШІ) до шкільних програм, а компанії активно інвестують у навчальні програми для співробітників. У світі 37% керівників планують найближчим часом збільшити інвестиції у навчання працівників роботі з інструментами ШІ.

Також зростає кількість онлайн-курсів і сертифікацій із ШІ – наприклад, безкоштовні програми від технологічних компаній і університетів, які навчають основам ШІ мільйони людей.

Ще одним аспектом ШІ на робочому місці є поява «команди людина-ШІ» як базової одиниці продуктивності. Як описано раніше, агенти ШІ та автоматизація виконують частину роботи, а люди забезпечують нагляд і експертизу.
Прогресивні компанії переосмислюють ролі так, щоб початкові завдання (які може виконувати ШІ) були менш пріоритетними; натомість вони наймають людей безпосередньо на стратегічні позиції, покладаючись на ШІ для рутинної роботи.

Це може змінити традиційні кар’єрні сходи і вимагати нових підходів до навчання талантів (оскільки молодші співробітники не навчатимуться на простих завданнях, якщо їх виконує ШІ). Це також підкреслює важливість управління змінами в організаціях. Багато працівників відчувають тривогу або перевантаження через швидкість змін, які приносить ШІ.

Тому керівникам потрібно активно управляти цим переходом – комунікувати переваги ШІ, залучати співробітників до впровадження ШІ і запевняти їх, що мета – підсилити людську працю, а не замінити її. Компанії, які успішно культивують культуру співпраці людини і ШІ – де використання ШІ стає природним для персоналу – ймовірно, отримають найбільші результати.

Отже, ринок праці у найближчі п’ять років характеризуватиметься трансформаційними змінами, а не катастрофою. ШІ автоматизує певні завдання і функції, але також створить попит на нові компетенції і зробить багатьох працівників більш продуктивними і цінними.

Виклик (і можливість) полягає у тому, щоб допомогти робочій силі пройти цей перехід. Ті особи та організації, які приймуть безперервне навчання і адаптують ролі для роботи з ШІ, процвітатимуть у новій економіці, що базується на ШІ. Ті, хто цього не зробить, можуть зіткнутися з труднощами у збереженні актуальності.

Як лаконічно зазначено у одному звіті, завдяки ШІ характер робочих місць змінюється від освоєння конкретних завдань до постійного набуття нових. Наступні роки випробують нашу здатність встигати за цими змінами – але якщо ми впораємося, результатом стане більш інноваційний, ефективний і орієнтований на людину світ праці.

>>> Вам може знадобитися:

Навички, необхідні для роботи з ШІ

Переваги штучного інтелекту для фізичних осіб та бізнесу

Траєкторія розвитку ШІ у найближчі п’ять років обіцяє глибокі зміни у технологіях, бізнесі та суспільстві. Ми, ймовірно, станемо свідками того, як системи ШІ стануть більш здатними – опанують кілька модальностей, покращать логіку мислення та працюватимуть із більшою автономністю.

Водночас ШІ глибоко вплететься у тканину повсякденного життя: прийматиме рішення у залах засідань і урядах, оптимізуватиме операції на фабриках і в лікарнях, покращуватиме досвід від обслуговування клієнтів до освіти.

Можливості величезні – від підвищення економічної продуктивності та наукових відкриттів до допомоги у вирішенні глобальних проблем, як зміна клімату (ШІ, зокрема, має прискорити перехід до відновлюваної енергетики та розумнішого використання ресурсів). Але повне розкриття потенціалу ШІ вимагатиме подолання супутніх ризиків і викликів. Питання етики, управління та інклюзивності залишатимуться у центрі уваги, щоб переваги ШІ були широко розподілені і не були затьмарені негативними наслідками.

Головна ідея полягає в тому, що людські рішення та лідерство визначатимуть майбутнє ШІ. ШІ – це інструмент – надзвичайно потужний і складний, але врешті-решт він відображає цілі, які ми для нього ставимо.

Наступні п’ять років – критичний період для відповідального керування розвитком ШІ: бізнес має впроваджувати ШІ обдумано і етично; політики – створювати збалансовані рамки, що сприяють інноваціям і захищають суспільство; освітяни та громади – готувати людей до змін, які принесе ШІ.

Міжнародна та міждисциплінарна співпраця у сфері ШІ має поглиблюватися, щоб ми спільно спрямовували цю технологію до позитивних результатів. Якщо нам це вдасться, 2030 рік може стати початком нової ери, де ШІ суттєво підсилюватиме людський потенціал – допомагаючи працювати розумніше, жити здоровіше і розв’язувати проблеми, які раніше були недосяжними.

У такому майбутньому ШІ не сприйматиметься зі страхом чи надмірним ажіотажем, а як прийнята, добре регульована частина сучасного життя, що працює на благо людства. Досягнення цього бачення – велике завдання і обіцянка наступних п’яти років розвитку ШІ.